Конспекти уроків







Система уроків на тему
«Хімічні властивості оксидів, основ, кислот і солей»











Лекція



Хімічні властивості оксидів, їх застосування








Мета:Ознайомити учнів з хімічними властивостями оксидів; сформувати поняття про  індикатори, пояснити їх використання для визначення кислот та основ.
    Розвивати логічне мислення учнів на основі порівняння взаємодії кислотних і основних оксидів з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.
Розвивати  навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів.
 Формувати комунікативність ,здатність працювати в команді, створювати умови для виникнення бажання в учнів активно брати участь в осягненні нових знань.
Тип уроку:  засвоєння нових знань,формування вмінь і навичок.
Обладнання: комп’ютер, презентація «Використання оксидів», проектор.

ХІД УРОКУ
І. Організація класу
ІІ.Актуалізація знань учнів, мотивація навчальної діяльності
Ø Як розрізняють класи сполук? (За складом речовин)
Ø Пригадаємо , що таке оксиди, основи, кислоти, солі
Ø Виконаємо вправу на розпізнавання належності речовини до певного класу за її формулою, тобто за складом (метод «Навчаючись,  учусь» - Декілька учнів стають на чолі своєї команди з чотирьох учасників, під їх керівництвом виконується вправа. Перелік формул висвітлюється на екрані ):
З наведених формул речовин випишіть окремо формули оксидів, кислот, основ і солей. Назвіть речовини.

NaOH,  HCl,  CaBr2,  H2SO4,  Ca(OH)2,

 CuO,  H 3PO 4, H 2S, ZnO,  Fe(OH) 2,

 Fe(OH) 3,  K 2SO 4,  CuCO 3,  CO 2,

 Mg(OH) 2,   AlPO 4,  SO 3, Ba(NO 3)2 ,

 H 2 SіO3Na 2O.

Ø Ви показали, що вмієте розпізнавати речовини певних класів за їх складом. А якщо формула речовини не відома? (То розпізнати речовину  можна за хімічними властивостями)
Ø На сьогоднішньому уроці ми вивчимо хімічні властивості оксидів, а саме основних і кислотних оксидів. Пригадайте, що таке основні і кислотні оксиди?
ІІІ Повідомлення теми і мети
  Учні записують тему в зошит, самі виводять мету. Вчитель доповнює: «Вивчаючи хімічні властивості оксидів, ви будете розвивати свої навики складання хімічних рівнянь, продовжувати опановувати правила культури праці – уміти зосереджуватися, працювати в команді, спілкуватися при вивченні нової теми.»
ІУ Засвоєння нових знань
1.   Які хімічні властивості мають основні і кислотні оксиди
Робота в парах над опорною схемою. Завдання : запропонуйте один одному , як краще запам’ятати, на які хімічні властивості здатні оксиди. Перелічіть хімічні властивості основних і кислотних оксидів.
2.   Хімічні властивості основних оксидів.
2.1.                  Оксиди лужних і лужноземельних металів взаємодіють з водою.
Чи бачили ви, як гасять вапно? Негашене вапно – це кальцію оксид.
(демонстрація досліду)
СаО      +     Н2О  =    Са(ОН)2

2.2.                  Основні оксиди взаємодіють з кислотами
Лабораторна робота №1
Реакція купрум (ІІ) оксиду з хлоридною кислотою
(за інструкцією підручника)
СиО +  2НСІ = СиСІ2 +  Н2О
Вводиться поняття «реакції обміну»
2.3.Основні оксиди взаємодіють з кислотними оксидами, утворюючи відповідну сіль         СаО +  СО2   =  СаСО3
3. Хімічні властивості кислотних оксидів
3.1.  Взаємодія з водою
Перегляд дослідів через компютерну програму
-        Взаємодія сульфуру(ІІ) оксиду з водою
SО2   +   Н2О    =    Н2SО3
-        Взаємодія фосфору (У) оксиду з водою
Р2О5   +    3Н2О   =   2Н3РО4
3.2.   Взаємодія з основами
СО2   +    2 КОН      =       К2СО3
3.3.Взаємодія з основними оксидами
(Про це ми говорили раніше)
4. Використання оксидів
Перегляд та обговорення презентації

4.Підсумки
V Домашнє завданн я

1.   Мінімум : уміти перелічити хімічні властивості основних і кислотних оксидів
2.   Вивчити хімічні властивості основних і кислотних оксидів, навчитися складати відповідні хімічні рівняння.
3.   Виконати впр. 85 і 87. 
4*Самостійно вивчити реакції розкладу оксидів та взаємодію їх з простими речовинами.
5 *Творче завдання. Підготувати повідомлення про кислотні дощі
                                                                                                     




Семінар
Хімічні властивості оксидів, їх застосування

Мета :  Перевірити, закріпити, розширити  і узагальнити знання учнів про хімічні властивості основних і кислотних оксидів, їх використання. На основі здобутих знань пояснити явище кислотних дощів і негативний вплив їх на природу.
        Розвивати навики написання хімічних рівнянь, уміння обчислювати за рівняннями реакції і опрацьовувати додаткову літературу.
        Сприяти формуванню самостійності, зацікавленості предметом. Створювати умови для виникнення почуття впевненості у свої сили, вільного вибору завдань, посильних для виконання.
Обладнання:  комп’ютер, проектор, презентація «Кислотні дощі»
Тип уроку:  урок перевірки знань, умінь і навиків.
План уроку
І Актуалізація знань учнів
1.   Учні вибирають для себе завдання для письмової самостійної роботи згідно рівня своєї підготовки :
а)Мінімум:
-        Із запропонованого переліку виберіть формули основних і кислотних оксидів.
-        Перелічіть речовини, з якими реагують основні і кислотні оксиди, використавши опорну схему. (6 балів)

б)Напишіть рівняння реакцій, які ілюструють хімічні властивості основних і кислотних оксидів
(8балів)
2.   Гра «Ще один крок до успіху»
-        Бажаючі учні беруть для виконання завдання, які піднесуть їх рейтинг на уроці. (Вправи підручника 86, 88, 89) Завдання виконуються на дошці, клас працює з одним із учнів, потім іде обговорення кожного завдання.
-        Виступ учня, який самостійно опрацював матеріал «Реакції розкладу оксидів і взаємодія їх з простими речовинами»
-        Виступ учня, який підготував презентацію «Кислотні дощі»
ІІ Домашнє завдання
1.Мінімум: Вивчити тему «Використання оксидів»
2.Виконати вправи 80-83
 3* Творчі завдання –  створити опорний конспект в малюнках до теми «Використання оксидів», створити презентацію «Смог. Шляхи подолання проблеми»







Лекція
Хімічні властивості кислот, їх використання
Мета : Повторити фізичні властивості кислот, і правила безпеки при роботі з кислотами. Ознайомити учнів з хімічними властивостями кислот та галузями використання їх, розширити знання про реакції заміщення й обміну.
 Розвивати навики складання рівнянь хімічних реакцій і уміння експериментувати, дотримуючись правил безпеки.
Підтримувати інтерес до предмету, бажання учнів удосконалювати свої знання і вміння.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання : комп’ютер , проектор, презентація «Хімічні властивості та застосування кислот», ряд активності металів, реактиви та посуд для проведення лабораторної роботи та демонстрації дослідів.
Хід уроку.
І Повідомлення теми і мети
ІІ Актуалізація знань учнів
Бесіда:
-що таке кислоти ?
- назвіть відомі вам кислоти  і їх формули,
- пригадайте фізичні властивості кислот,
- назвіть основні правила безпеки, якими слід користуватися, працюючи з кислотами.
- прокоментуйте два слайди презентації:
ІІІ Засвоєння нових знань
1.   Робота в групах. Завдання:скласти  опорний конспект на основі висвітленого слайду:
2.   Хімічні властивості кислот
2.1.      Вчитель:Вивчаючи хімічні властивості Оксидів , ви уже дізналися про одну властивість кислот. Яку?(Кислоти взаємодіютьз основними оксидами). Я впевнена , що ви самостійно складете до прикладу рівняння реакції.
 CaO + 2HClCaCl2+H2O    
Вкажіть тип реакції, обґрунтуйте свою думку
2.2.      Лабораторна робота
Дія розчинів кислот на індикатори
На основі спостережень заповнюється табличка:
2.3.      Лабораторна робота №2
Взаємодія кислот з металами
На основі спостережень і висвітленого слайду робляться записи в зошит
Виводиться поняття про реакції заміщення.
2.4.      Взаємодія кислот з основами
Переглядається відеоролик з даним дослідом, записується рівняння реакції.
NaOH+HCl = NaCl +H2O
Встановлюється тип реакції, виводиться поняття «реакція нейтралізації»

2.5.Взаємодія кислот з солями
Пояснення вчителя про умови взаємодії.
Демонструється дослід, записується рівняння реакції:
 Na2CO3 + 2HCl→2NaCl + H2CO3      Н2О
                                                              СО2
2.5.      Розкладання оксигенвмісних кислот при нагріванні
Пояснення вчителя, запис відповідних рівнянь реакції:
Н2 SіО3 SіО2+ Н2О
Н2СО3  =    СО2+ Н2О
Н2SО4  =     SО3+ Н2О
НNО3  =    NО2  +   О2   +  Н2О
3.   Використання кислот
Робота з підручником (ст..79, таблиця 4)
ІV Домашнє завдання
1.   Мінімум: уміти «розгортати» опорний конспект про хімічні властивості кислот та застосовувати його.
2.   Вивчити хімічні властивості кислот, уміти складати рівняння реакцій.
3.   Виконати вправи 111 – 113 і розв’язати задачу 117
4.   * Творче завдання на вибір: а)створити презентацію «Використання кислот»
б)підготувати звіт про дослідження природних індикаторів, в) підготувати цікавинки про кислоти




Семінар


Хімічні властивості кислот, їх застосування





Тема: Закріпити, узагальнити і розширити знання про хімічні властивості кислот, застосування кислот та виявити рівень знань учнів з цієї теми.
        Розвивати навики застосування набутих знань для розв’язування нестандартних завдань,задач та досліджень.
        Формувати творчі здібності учнів, на основі застосування диференційованого навчання укріплювати у дітей впевненість у своїх силах, бажання активно брати участь в роботі на уроці.
Тип уроку: урок перевірки знань, умінь і навиків. 
Обладнання: хімічні реактиви, хімічний посуд, презентація «Використання кислот», комп’ютер і проектор.
Хід уроку
І Повідомлення теми і мети уроку
Учитель: Тема нашого сьогоднішнього семінару «Хімічні властивості кислот, їх застосування». Наше завдання показати рівень своєї підготовки по даній темі, виявити уміння використовувати набуті знання для розв’язування різноманітних завдань, а також ваші знання повинні сьогодні примножитись. А щоб урок був для кожного цікавим, проведемо його трохи незвично – у вигляді гри «Чотири кути». Зараз ви згрупуєтесь в чотири групи, розійдетесь по чотири сторони класу,  і кожна група одержить свою назву і відповідне завдання.
ІІ Організація гри «Чотири кути»
& Групи виступатимуть під назвами «Літератори», «Практики», «Інформатори», «Творчі люди».
& Завдання для групи «Інформатори» - повідомити цікаву інформацію про кислоти (в групу об’єднуються учні, які готували вдома дане творче завдання)
& Завдання для групи «Літератори» - проілюструвати зачитані поетичні рядки відповідними рівняннями реакції.
& Завдання для групи «Практики» виконати хімічні досліди на розпізнавання заданих сполук.
 & Завдання для групи «Творчі люди» - виступити з презентаціями своїх домашніх творчих завдань
ІІІ Презентація кожної групи
Група «Інформатори»:
*Я запрошую всіх у подорож Південним берегом Криму.(Використовує мапу Криму) Шлях веде нас до Гурзуфа. Праворуч – спуск до моря, ліворуч – невисокий мур, оплетений виноградником. З давніх-давен люди тут вирощували виноград, з якого робили вино, складовою частиною якого є винна кислота. Вино не раз скисало й перетворювалось на оцет, який за його кислий смак почали використовувати як приправу, робили з нього ліки, виготовляли фарби. До речі, складовою частиною оцту є оцтова кислота.
Ви всі їсте яблука, лимони, щавель, полюбляєте вітаміни – аскорбінки, п’єте кефір, проте не знаєте, що саме в них містяться відповідно яблучна, лимонна, щавлева, аскорбінова, молочна кислоти. Ці речовини ми будемо вивчати в 9 класі і називатимемо їх органічними кислотами.
*Хлоридна (соляна) кислота (учень прикріплює на дошці картку з формулою НСІ) входить до складу шлункового соку (майже 0,3%) і сприяє перетравленню їжі, а також вбиває хвороботворні бактерії. Важко сказати, хто й коли вперше одержав хлоридну кислоту. Відомо, що ще наприкінці XV – на початку XVIст. цю речовину називали “кислим спиртом”, або “соляним спиртом”.
*Сульфатна (сірчана) кислота (учень прикріплює на дошці картку з формулою H2SO4). Алхіміки називали її “купоросною олією”. ЇЇ одержують уже понад 1000 років. Без її допомоги не можна отримати врожаю, бо на виробництво мінеральних добрив витрачається майже половина всієї сульфатної кислоти, яку отримують на хімічних заводах. У наш час без сульфатної кислоти неможливо ні взутися, ні вдягнутися, ні вмитися, ні випрати білизну, тому що і взуття, і одяг, і мило та порошок теж виготовляють за допомогою сульфатної кислоти. А яка машина чи мотоцикл зможуть проїхати без акумулятора, який не містить електроліту (розчину сульфатної кислоти)? Взагалі, легше було б перерахувати ті галузі промисловості, де вона не застосовується.
*Нітратна (азотна) кислота (учень прикріплює на дошці картку з формулою HNO3). Алхіміки називали цю речовину “міцною водою” і використовували для виготовлення “царської горілки” ( суміш нітратної та хлоридної кислот, яка розчиняла ”царські” метали: золото і срібло).
 *Ортофосфатна (фосфатна) кислота (учень на дошці прикріплює картку з формулою H3PO4 ) міститься в нашому організмі та входить до складу речовин, які відіграють головну роль у передачі й збереженні спадкової інформації. Щоденно із сечею з організму дорослої людини виводиться близько 4г фосфатної кислоти.
*Карбонатна (вугільна) кислота (учень прикріплює на дошці картку з формулою H2CO3 ) - речовина дуже нестійка. Міститься в мінеральній воді, лимонаді, - саме завдяки їй ці напої мають кислий та освіжаючий смак.
*Силікатна (кремнієва) кислота (учень прикріплює на дошці картку з формулою H2SiO3) – одна з мінеральних кислот, що не розчиняється у воді. Велике значення мають її солі, особливо у техніці, за допомогою них воготовляють скло, фаянс, цемент, бетон, цеглу та різні керамічні вироби.
Група «Літератори»
1.   Про що ти хочеш нагадати однокласникам, прочитавши ці рядки?
Пам’ятай, що всі кислоти
Не бувають без роботи!
Все руйнують навкруги:
 Шкіру, одяг і луги.
Щоб не скоїти всім шкоди
Бережи від них ти води!
Обережним будь, обачним,
Бо помилок не пробачать
Агресивні і їдучі –
Як вогонь вони пекучі
Підкоряють навіть сплави!
 Кислота - не для забави!
2.   Відповідно до віршованих рядків нагадайте однокласникам хімічні властивості кислот, запишіть відповідні хімічні рівняння.
▼лакмус засмутився
Червоніє – він змінився
Ой, яке видовище –
Кисле середовище.
▼Ви , метали, не жартуйте
З нами краще не воюйте
Вмить зруйнуємо вас
І утворим солей клас
Бекетов металів сад
Розмістив у чіткий ряд.
Водень там стоїть між ними
Трохи далі середини
Ті метали, що до водню розмістилися
Повністю кислотам підкорилися.
Сіль та водень – легкий газ
Утворюються при цьому враз.
▼ І з оксидами металів
У кислот клопоту мало
 Бо утворюють завжди
Сіль і трошечки води
▼ З основами кислоти
Контактують без турботи
В результаті, як завжди,
Сіль і трошечки води
Чудова йде реакція –
Реакція нейтралізації.
▼ Всі кислоти, дами милі,
Відрізняються по силі.
Якщо у кислоти є сила,
То сіль слабої їй дуже мила.
Частинами своїми вони обміняються
І добрими друзями гарно розстануться
Результат, що породить реакція ця,
Нова сіль і нова кислота.
Група «Практики»
Провести досліди, які підтверджують , що яблуко, кефір та лимон містять кислоти.
Виступи учнів групи «Творчі люди»
-        Перегляд презентації «Застосування кислот»,
-        Повідомлення учнів, які досліджували індикатори рослинного походження
ІV  Контролююча частина уроку
Вчитель : Ви усі гарно попрацювали, щоб закріпити, узагальнити і доповнити свої знання про хімічні властивості кислот. Тому, я думаю, ви успішно напишете самостійну роботу за вибраними вами завданнями певного рівня складності. А ваша активність на семінарі підвищить вашу оцінку. Бажаю успіху!
(учням пропонуються завдання трьох рівнів складності)
Картка 1(6 балів)
1.Використавши опорний конспект, напиши формули речовин, які реагують із кислотами.
2. Яких правил безпеки слід дотримуватися при роботі з кислотами?
3. Про використання яких кислот тобі відомо?
 Картка 2   (8 балів)
1.   Які хімічні властивості мають кислоти? Напишіть відповідні рівняння реакції.
2.   Картка 3   (10 балів)
1.   Які з речовин реагують із зазначеною кислотою? Напишіть відповідні рівняння реакції.
2.   Розв'яжи задачу
Під час розкладу нітратної кислоти виділилося 11, 2л суміші газів(н. у.). Визначте масу
кислоти , що розклалася.
V Домашнє завдання
1.Повторити хімічні властивості кислот
2. Виконати вправи114 , 115.










Лекція


Хімічні властивості основ, їх застосування







Мета : Вивчити хімічні властивості основ: лугів і нерозчинних у воді гідроксидів, підтвердити їх експериментально; ознайомити учнів з їх застосуванням і фізіологічною дією на організм людини; закріпити поняття про реакцію обміну.   Розвивати вміння записувати формули речовин, складати рівняння хімічних реакцій; користуватись лабораторним обладнанням під час виконання демонстраційних дослідів.
         Сприяти вихованню старанності, акуратності, наполегливості, самостійності.
Тип уроку : урок засвоєння нових знань
Обладнання: таблиця „Розчинність основ, кислот, лугів у воді”, хімічні реактиви і хімічний посуд,
проектор, комп’ютер.
Хід уроку
І Повідомлення теми і мети
ІІ Актуалізація знань учнів
Робота в парах. Завдання : використавши набуті знання, підручник, словник, відповісти на запитання:
       Індивідуальна робота: (завдання проектуються на екрані: слайд 2).
       1. Які речовини називаються основами?
           2. Як класифікують основи?
       3.Наведіть приклади відомих вам: а) розчинних основ , б) нерозчинних основ.
       4. Як по іншому називаються розчинні основи?
      Взаємоперевірка ( слайд 3).
1.        Бесіда
-                 Які фізичні властивості мають основи?
-                 Яких правил безпеки слід дотримуватися, щоб не нашкодити здоров'ю , працюючи з основами?
(слайд 4)
Так як ми будемо працювати нині і з кислотами, то пригадаємо також правила безпечної поведінки з ними (слайд 5)
ІІІ Засвоєння нових знань
1.        Хімічні властивості лугів
1.1.                Дія на індикатори
(Лабораторна робота№3)
Висновки (слайд 6)
1.2.                Взаємодія лугу з кислотою
(Лабораторна робота №4)
KOH  +  HCl  à  KCl  +  H2O
Повторення понять «реакції обміну», «реакція нейтралізації»
1.3.                Взаємодія лугу із солями
Пояснення вчителя, використання таблиці розчинності. Демонстрація досліду.
CuSO4  +  2NaOH    à  Cu(ОН)2  +  2 NaОН
2.Хімічні властивості нерозчинних основ
1.4.                Взаємодія з розчином кислоти
(Лабораторна робота №5)
Cu(ОН)2  2HCl  à  CuСІ2  +  2Н2О
2.2. Розклад нерозчинної основи при нагріванні
(Лабораторна робота №6)
                          
Cu(ОН)2  à  СиО  +  Н2О
2.        Застосування основ

Перегляд презентації (слайди 7 - 10)
ІV Домашнє завдання
1.Мінімум :навчитися користуватися опорним конспектом на ст.. 71 підручника. Вивчити правила безпечного користування основами
2.        Вивчити § 11, вміти складати рівняння реакції
3.        Виконати впр.103, 104, розв’язати задачу109





Семінар
Хімічні властивості основ, їх застосування




Мета:    Узагальнити, закріпити і перевірити знання учнів про класифікацію, хімічні властивості та застосування основ.
        Розвивати навики поводження з хімічними реактивами згідно із правилами безпеки, уміння самостійно проводити досліди і робити обчислення за рівняннями реакції, застосовуючи набуті знання на практиці.
        Продовжувати формувати культуру праці учнів – здатність бережливо використовувати робочу хвилину, бути старанним і сумлінним, швидко сконцентровуватися і не відволікатися.
Обладнання:   комп’ютер , проектор, хімічні реактиви і посуд, таблиця розчинності.

Хід уроку
І Повідомлення теми і мети
ІІ  перевірка знань учнів
1.   Фольклорна хвилинка
Розгадування загадок:
-        Я фіолетовий, коли
Додати мене до води.
Як зустріну кислоту,
Червонію на ходу.
Якщо луг у воді сидить,
Посинію я умить.   (Лакмус)

-        Індикатор зашарівся,
Червоніє – він змінився.
Ой, яке видовище –
Кисле середовище.
-        Ні у воді, ні в кислоті
Не змінюю властивості.
Я в них – панок тихий
І навіть безликий.
А от луг я полюбляю
Його малиною  пригощаю(Фенолфталеїн)

Коментування казки


Жив собі хлопчик у країні Складносполукія, називався він Луг. Він дуже любив нахвалятися:
«Я – незвичайний, ніхто не може зробити того, що можу я». Друзі підсміхалися з його нахвалянь, а один із них на імя Фенолфталеїн вирішив присадити хвалька. «Ну, покажи нарешті ,що ти вмієш», сказав він. Луг підійшов до Фенолфталеїна і доторкнувся його. І … о, диво!!! Фенолфталеїн моментально став малиновим! Тепер усі визнали Луга незвичайним, а він так запишався, що уже ні з ким і дружити не хотів.
Але тривало це не довго. Одного разу приїхала в цю місцевість дівчинка Кислинка. Вона почула історію про Луга і Фенолфталеїна і попросила, щоб її познайомили з цими хлопцями. Коли уся компанія зустрілася на галявині парку, Кислинка зауважила Лугові, що не гарно нахвалятися, кожен має якісь особливості, кожен здатен робити щось краще від інших і треба усім поважати один одного. Але Луг далі правив своєї, що він і тільки він здатен на чудесні перетворення і ніхто не може з ним зрівнятися. Кислинка усміхнулася, підійшла до хлопчика Лакмуса і дівчинки Метилоранж, доторкнулася до них, і обоє від цього змінилися на лиці – хлопчик почервонів, а щоки дівчинки стали рожевими.ще не встигли присутні отямитися, а Кислинка доторкнулася до хвалькуватого Луга, і на очах усіх вони щезли обоє. На асфальті, де вони стояли, заблистіла водицею калюжка, на краю якої появилася незнайома дівчинка. «Ти хто?! Як тебе звати?», вражено закричали усі.
«Я - Сіль», відповіла дівчинка.
2.Письмова самостійна робота(8балів) і усні відповіді (6 балів)
(за вибором учнів)
Завдання для самостійної роботи учні одержують індивідуально на картках:
Картка1
1.   Підбери хімічні реактиви і проведи дослід взаємодії лугу і солі.
2.   Запиши відповідне рівняння реакції.
Картка 2
Напиши рівняння реакції, які ілюструють хімічні властивості нерозчинних основ.
Картка 3
«Згорни » свої знання про хімічні властивості основ в опорний конспект
Картка 4
Склади схему, яка відображає галузі застосування основ.
Усно учні повинні відповісти на запитання:
-        Назвати приклади розчинних і нерозчинних основ.
-        Яких правил безпеки слід дотримуватися при користуванні основами? Чому?
-        Користуючись опорним конспектом , розповісти про хімічні властивості основ
ІІІ  Колективне розв’язування вправ і задач
(До дошки запрошуються учні, які бажають додати бали до оцінки за письмову самостійну роботу)

1.   Здійснення ланцюжка перетворень
Cu(ОН)2  à  СиО  à CuСІ2 
2.Розв'язати задачу
Яка кількість речовини магній гідроксиду вступає в реакцію з нітратною кислотою масою 12,6г ?

Розв'язок:
Мq(ОН)2  +   2НNО3  =   Мq(NО3)2  +  2Н2О

- Хмоль Мq(ОН)2   -  12, 6г НNО3
1моль Мq(ОН)2   -   126г НNО3

х= 0, 1моль    (Мq(ОН)2 

Над завданнями  1 і 2 учні працюють біля дошки, з ними працює клас. Інші бажаючі підвищити свою оцінку одержують завдання виконати вправи і розв’язати задачі з підручника(впр. 104б). і зад.106 -108 на ст..72-73) і виконують завдання в зошиті.
3.Заповнити таблицю

 

IV   Домашнє завдання
Повторити §11, розв’язати задачу 117
Творче завдання : створити презентацію про використання основ







Лекція   Хімічні властивості солей та їх використання
Мета : Розширити знання про класифікацію неорганічних речовин і номенклатуру неорганічних речовин на прикладі солей; вивчити хімічні властивості солей, познайомитися із галузями їх використання.
 Розвивати вміння й навички складання формул за валентністю на прикладі солей, писати рівняння, які ілюструють хімічні властивості солей, встановлювати тип реакцій,   виконувати обчислення.
Викликати інтерес до предмету, бажання вивчати хімію для використання знань у життєвій практиці
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, зразки солей, комп’ютер , проектор, презентація «Фізичні і хімічні властивості середніх солей»
І Актуалізація знань учнів
1.Бесіда :
Які класи складних неорганічних сполук ми знаємо?
Які з цих класів ми уже вивчили докладно?
Який клас сполук будемо вивчати сьогодні?
Що таке солі?
Назвіть декілька солей і напишіть їх формули.
2.   Складання формул і назв солей (Робота в парах)
Кожна пара одержує картку-завдання.
2. Дайте назву за сучасною українською номенклатурою.
ІІ Повідомлення теми і мети
ІІІ Засвоєння нових знань
Ми вивчили хімічні властивості оксидів, кислот, основ. За результатами наших досліджень ми склали таблицю взаємодії класів неорганічних сполук. Звернімося до цієї таблиці.(слайд 2)
З допомогою цієї таблиці й демонстраційного експерименту складемо план вивчення хімічних властивостей солей:
Солі взаємодіють:
1) з кислотами;
2) з основами;
3) із солями.
1.Яку з властивостей солей ми уже знаємо? (Солі взаємодіють з кислотами, які сильніші від тієї, що утворила сіль). Запишемо рівняння реакції:
K2CO3+H2SO4=K2SO4+H2O +CO2(слайд 4)
2.Лабораторна робота № 7 Взаємодія солей з лугами в розчині (слайд 5)
І ця властивість нам знайома, ми дізналися про неї, коли вивчали хімічні властивості лугів.
За допомогою таблиці розчинності підберемо необхідні реактиви і проведемо дослід.
Al2(SO4)3+6NaOH= 2Al(OH)3+3Na2SO4
Висновок. Солі взаємодіють з основами, якщо утворюється нерозчинна сіль або основа.
2.Лабораторна робота № 8  Реакція обміну між солями в розчині (слайд 6)
До натрій сульфату додамо барій хлорид.
BaCl2+Na2SO4=BaSO4↓+2NaCl
Висновок. Солі взаємодіють між собою, якщо в результаті реакції утворюється нерозчинна сіль. Додаємо «плюс» у таблицю.
3.   Лабораторна робота № 9
Взаємодія розчинів солей з металами  (слайд 7)
Крім перелічених властивостей солі можуть взаємодіяти з металами. Розглянемо дві пробірки.
У другу наливаємо розчин цинк сульфату й кидаємо два шматки мідного дроту. Спостерігаємо за обома пробірками. Що відбулося в першій? (На шматочках цинку з’явився червоний наліт міді) У другій пробірці змін немає.
Звернімося до ряду активності металів. Така реакція можлива, якщо метал, який додається, активніший за той, що входить до складу солі.
Запишемо рівняння реакції:
Cu + ZnSO4
4.   Термічний розклад окремих солей
СаCO3  =  СаO  +  CO2
5.   Застосування солей
Голосне читання тексту підручника і коментування його
ІV  Домашнє завдання
1. Мінімум: користуючись таблицею-опорою, уміти назвати хімічні властивості солей.
 2. Вивчити § 14, виконати завдання 127, 1283. 3.Творче завдання: створити презентацію про застосування солей


Семінар

Хімічні властивості солей, їх використання.

Мета:
Перевірити рівень знань кожного учня про хімічні властивості солей, закріпити і розширити ці знання.
Удосконалювати логічне мислення, пам'ять, уміння розв’язувати задачі  і  самостійно  засвоювати інформацію та  встановлювати причинно-наслідкові зв'язки,  розвивати творчі здібності.
         Формувати  культуру праці, навики роботи в команді, здатність і бажання допомогти, уміння раціонально використовувати робочий час.
Створити  сприятливі умови  для самовираження кожної дитини через можливість вільного вибору учнями завдань певного рівня складності відповідно до їх підготованості до уроку.
Обладнання :        Сигнальні картки про початок нового етапу уроку, лотки з набором хімічних реактивів, хімічний посуд, дидактичні картки з індивідуальними завданнями, комп’ютер, проектор.
Тип уроку:     Урок перевірки і закріплення знань
Епіграф :       Єдиний шлях, який веде до знань, це діяльність
Б. Шоу


План уроку:         
  І Хімічна розминка
Вчитель :       День добрий,друзі!
Ще один урок прийшов до нас
За розкладом сьогодні.
Отож, давайте зробимо ще крок,
Щоб знов пірнуть у знань безодню!

Я хочу розпочати сьогоднішній урок  хімічною розминкою, яка, надіюсь, налаштує вас саме на урок хімії. Зосередьтесь, прослухайте цікаві факти про відому усім речовину і постарайтесь упізнати  її.
-        Запаси цієї речовини  в надрах землі становить 3, 5 · 1015 т, товщина її пластів може становити 1,5км.
-        Відома її назва «галіт»
-        Забезпечує постійний осмотичний тиск крові, створює умови для існування червоних кров'яних тілець, зберігає здатність м'язів скорочуватися.
-        У Другу світову війну медики робили спроби розчином цієї речовини замінити кров.
-        У Київській Русі князі платили своїм дружинникам і лісорубам цією речовиною
-        Влітку 1648 року в Москві почався бунт через новий податок на тих, хто добував цю речовину
-        В Україні багато покладів цієї речовини
-        Кожна людина використовує цю речовину в кількості3-5кг на рік.
-        А на кінець про неї віршик:
Вітаємо поміж нас
Цю паню симпатичну
Білесеньку й очищену
Звичайно ж, кристалічну.
Пригощайтеся з дороги! –
Бутербродів є доволі.
Але , звісно, вибачайте
Несмачні вони без…      (солі)
Ви , діти, вгадали, що мова йде про кухонну сіль. Значення цієї речовини в житті людини величезне. Недарма народом складено чимало приказок і прислів’їв , в яких висловлюється подяка цьому дорогоцінному мінералу. Наприклад:
ü Без солі не проживеш
ü Без солі і хліб не до смаку
ü Солі нема – слова нема
ü Погане слово – сіль на рану
ü Без солі найбагатша страва – голодна
ü Сіль - не  золото, але золотом борщ не посолиш
ü Добрий борщ хоче  м'яса ,солі і апетиту.

Ми не даремно сьогодні говоримо про речовину, яку добре знає кожна домогосподарка. Бо належить вона до класу неорганічних сполук, хімічні властивості яких ми вивчили на попередньому уроці, а сьогодні будемо виявляти свої знання, застосовувати їх. Що ж таке солі? Наведіть декілька прикладів.
ІІ . Повідомлення теми і мети уроку
Вчитель:  Тема  нашого уроку «Хімічні властивості солей, їх використання».
Наше завдання на уроці – виявити свій рівень знань про солі, їх фізичні і хімічні властивості, розширити і закріпити свої знання. Нехай епіграфом до уроку стануть слова Б. Шоу, записані на дошці, які націлять вас на активну участь у розв’язанні завдань, що будуть вам запропоновані. Бажаю усім віри у свої сили, виявлення старанності і успіхів.
ІІІ  Актуалізація теоретичних знань учнів
Вчитель :  Перший етап вашої роботи на уроці я б назвала «Коротко про головне». На ньому ви виявите  свій рівень знань про солі. Ви вільні у виборі завдань, які будете розв’язувати. Пропоную :
1.   Мінімум  (завдання на 6 балів)
*  Із запропонованого переліку формул вибрати формули солей
*  Перелічити фізичні властивості солей
*  Назвати формули і назви солей, які відомі вам своїм застосуванням
2.   Написати рівняння реакцій, які ілюструють хімічні властивості  солей
(9балів)   На дошці прикріплюється сигнальна картка «Перевіряємо домашнє завдання», учні виконують дане завдання письмово на картках.

Учні вибирають завдання для себе і приступають до його виконання Завдання 2 виконується письмово, якщо в учня виникають труднощі , то він може скористатися опорним конспектом.

Мінімум учень здає усно у співбесіді з учителем. (Важливо підтримати учня, який має низький рівень знань, допомогти йому висловитися, заохотити до співпраці. Для цього учень сідає біля вчителя, вони спілкуються впівголоса)
ІV Хвилинка - веселинка
Ви гарно попрацювали, усі набрали в свій актив  певну кількість балів. Запрошую вас на виконання вправи «Австралійський дощ».
(фізкультхвилинка)
V  Робота в групах
На дошку прикріплюється сигнальна картка:
Завдання :  У народі кажуть: Щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з'їсти. Обчисліть,  скільки ж часу треба спілкуватися з людиною, щоб з'їсти з нею цю сіль?  Відомо, що людина з'їдає за рік приблизно 4кг кухонної солі.
(Розв'язок : Пуд - це приблизно 16кг. Двоє людей з'їдають  за рік 8 кг кухонної солі. Отже,  пуд солі вони можуть з'їсти протягом 2 років (16:8=2)
(Група, яка найскоріше справиться із завданням, нагороджується призом – велетенською цукеркою, наповненою дрібними ласощами)
VІ  Виконання творчих завдань і завдань підвищеної трудності
На дошці кріпиться сигнальна картка :
Учитель : На цьому етапі уроку кожен бажаючий може  виконати завдання підвищеної трудності і поповнити свій актив додатковими балами.
Найперше я хочу надати слово учням, які вдома підготували нам цікаві повідомлення.
Учениця1 : Я опрацювала певну літературу і зібрала  цікаву інформацію про кухонну сіль, яку ми вважаємо добре знайомою речовиною, але дуже багато фактів будуть відкриттями  для кожного з вас. На основі цієї інформації я створила презентацію. В презентації містяться слайди і про інші солі, що важливі у житті людини 
Учениця2:

Перед Великодними святами  наші люди розписують писанки. Найкраще , як писанка виготовлена із пустого яйця. Щоб зробити отвори  естетичного вигляду в шкаралупі, скористайтеся моєю пропозицією.  Капніть на шкаралупу оцтовою есенцією. Операцію повторіть декілька разів, і отвір готовий. В шкаралупі яйця міститься сіль кальцію карбонату,яка взаємодіє з оцтовою кислотою за рівнянням:
СаСО3  +  2 СН3 – СООН   =   (СН3 СОО)2 Са    +     Н2 О     +   СО2


Учитель:   А тепер прошу бажаючих  розв'язати запропоновані задачі  і ще раз підвищити свою оцінку за урок. ( Бажаючі учні одержують індивідуальні  умови задач. Один з учнів розв’язує задачу біля дошки, решта – за партами.)
Зразки задач:
Задача 1.    Який об’єм водню утвориться при взаємодії  10% розчину хлоридної кислоти, взятого масою 160г з магнієм при н. у.?
Задача 2.  У результаті взаємодії 14, 6г суміші цинку і цинк оксиду з достатньою кількістю  хлоридної кислоти виділилося 2, 24л водню(н.у.) Яка масова частка компонентів у вихідній суміші?



Підсумки, виставлення оцінок, домашнє завдання

Домашнє завдання трьох рівнів складності:
-        Повторити фізичні і хімічні властивості солей та  галузі їх застосування.
-        Виконати вправи 128 та 129 підручника.
-        Розв’язати задачу 133 підручника

Література

Ø 1. Буринська Н. М. Методика викладання хімії (теоретичні основи) / Н. М. Буринська. − К. : Вища шк., 1987. − 255 с.
Ø 2. Гузик Н. П. Дванадцятибальна система: шляхи реалізації  // Завуч.  − 2002. № 20-21. − 120 с.
Ø 3. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б. С. Кобзарь, Г. Ф, Кумарина, Ю. А. Кусый и др. Под ред. В. А. Онищука. − К. : Рад. шк., 1987. − 351 с.
Ø 4. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред.  О. М. Пєхоти. − К. : А.С.К., 2002. −255 с. − Бібліогр. вкінці розд.
Ø 5. Підласий І., Підласий А Педагогічні інновації // Рідна школа. 1998. − № 12. − С. 3 – 18.
Ø 6. Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. − Х. : Вид. група «Основа», 2009. − 360 с. − (Серія «Настільна книга»)
Ø 7. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. − К. : Рад. Шк., 1989.. − 203 с.
Ø 8. Поташник М. М. Требования к современному уроку. Методическое пособие / М. М. Поташник. − М. : Центр педагогического образования, 2007. − 272 с.
Ø 9. Пометун О. І, та ін.. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред.. О. І. Пометун. − К. : видавництво А.С.К., 2004. − 192 с.

Ø 10. Савчин М. М. Уроки хімії у 7 класі. Методичний посібник для вчителів. Львів: ВНТЛ-Класика, 2008. – 158 с.
Ø 11. Савчин М. М. Уроки хімії у 8 класі. Методичний посібник для вчителів. Львів: ВНТЛ-Класика, 1999. − 164 с. 2011. – с.
Ø Савчин М. М. Уроки хімії у 8 класі. Методичний посібник для вчителів. Львів: ВНТЛ-Класика, 2011. – 280 с.
Ø Савчин М. М. Уроки хімії у 9 класі. Методичний посібник для вчителів. Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. – 220 с.
Ø 12. Ярошенко О. Г. , Блажко О. А. Групова робота учнів на семінарських заняттях з хімії. 8-9 кл. Методичний посібник для вчителів. За ред.. доктора пед.. наук, професора О. Г. Ярошенко. К. : Станіца-Київ, 2006. − 119 с.





Практична робота №1

Дослідження властивостей основних класів неорганічних речовин
Мета: Закріпити,  узагальнити і перевірити знання учнів про хімічні властивості оксидів, основ, кислот і солей.
        Розвивати уміння експериментувати, дотримуючись правил безпеки і використовуючи набуті знання, здатність планувати досліди, на основі спостережень робити висновки і узагальнення.
        Продовжувати формувати акуратність, зібраність, бережливість.  Підтримувати   зацікавленість предметом, бажання удосконалювати свої уміння і навики.
Обладнання: хімічні реактиви, хімічний посуд, інструктивні картки, комп’ютер, проектор, презентація «Правила техніки безпеки в хімічному кабінеті»
Хід уроку
І Повідомлення теми і мети
ІІ Інструктаж з техніки безпеки
(Перегляд відповідних слайдів презентації)
ІІІ Виконання практичної роботи за виданими інструктивними картками
Дослід1. Здійснення перетворень  (7 балів)
Си   — » СиО   — »СиСІ—» Си(ОН)2
А) візьміть мідну дротину і внесіть її в полум’я. що спостерігаєте?
Це на дротинці утворився Купруму(ІІ) оксид. Напишіть рівняння реакції.
Висновок: ми переконалися, що один із способів добування оксидів є взаємодія … з …
Б) вкиньте дротинку в пробірку з хлоридною кислотою.
 Що спостерігаєте? Це Купрум(ІІ) оксид прореагував з хлоридною кислотою. Напишіть рівняння реакції.
 Зверніть увагу на забарвлення розчину. Яка утворена речовина могла створити це забарвлення?
Висновок:ми переконалися, що …взаємодіють з …  При цьому утворюються … і …
В ) До утвореного розчину долийте лугу. Що спостерігаєте?
Напишіть рівняння реакції.
Дослід 2 Добування солі  (2бали)
Добудьте цинку хлорид двома способами
Напишіть відповідні рівняння реакції
Висновок : Ми переконалися, що солі утворюються, коли реагують між собою………………………………………..
Загальний висновок:Виконуючи досліди, ми спостерігали деякі хімічні властивості речовин, що належать до таких класів сполук: …………………………………..
Додаткове завдання: (2 бали)
Розв’яжіть задачу:
Під час розкладу 39г алюмінію гідроксиду утворилося 20г алюмінію оксиду.Чи повністю розклалася сполука?



Контрольна робота №1              Варіант-1
1.   Виберіть з переліку формули солей та оксидів:
НСІ, К2 СО3 , СиО, Na3 PO4, Fe2 O, НNO3. (1б.)
2.   Назвіть речовини, які відповідають усім вибраним в першому завданні формулам. (1б.)
3.   Напишіть  число Авогадро. Що воно означає? (1б.)

4.   Напишіть формули : кухонної солі, вуглекислого газу, хлоридної кислоти. Куди віднесете ці речовини у класифікації неорганічних сполук? (1б.)


5.    Складіть умову задачі і розв’яжіть її:

6, 4г                                                              хл
Zп    +      2 НСІ          =        ZпСІ2                 Н2         (2б.)

6.   Здійснити ланцюжок перетворень:

Р  →  Р2О5  → Н3РО→  Аq3 РО4
(3б.)
7.   Суміш цезій карбонату і цезій гідрокарбонату масою
3, 75г обробили хлоридної кислотою. Внаслідок реакції виділився газ об’ємом  3, 36л. Обчисліть кількість речовини кожного компонента в суміші і їх масові частки в суміші . (3б.)


Контрольна робота №1                     Варіант-2

1. Виберіть з переліку формули кислот та основ:
НСІ, К2 СО3 , СиО, Na3 PO4, Fe2 O, НNO3, NaOH,
Н2 О, Са(ОН)2 .                  (1б.)
2. Назвіть речовини, які відповідають усім вибраним в першому завданні формулам.    (1б.)
3. Який об’єм займає 1моль будь-якого газу при н. у.? (1б.)
4. Напишіть формули : кисню, сульфатної кислоти,
води. Куди віднесете ці речовини у класифікації неорганічних сполук?  (1б.)

5. Складіть умову задачі і розв’яжіть її:    (2б.)


                                           хмоль                     2,24л
Zп    +      2 НСІ          =        ZпСІ2                 Н2       (н.у.)
6. Які з перелічених речовин можуть взаємодіяти між собою: вода, натрію карбонат, фосфатна кислота, калію гідроксид,  карбону (ІV) оксид,  карбону (ІІ) оксид, кальцію оксид. (3б.)
7. Яка маса 1м3 повітря і скільки в ньому міститься літрів кисню за н. у., скільки там молекул кисню та атомів оксигену? (3б.)


9 клас


Система уроків на тему
 «Електролітична дисоціація»





Урок № 1. Лекція.
Тема: Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти.
Мета: Сформувати поняття «електроліти і неелектроліти», «електролітична дисоціація». Пояснити механізм електролітичної дисоціації.
         Розвивати навики складання конспекту одержаної інформації,навики роботи з словником.
         Виховувати уважність, наполегливість.
Обладнання: прилад  для встановлення електропровідності твердих речовин та їх розчинів, цукор, кухонна сіль, спирт, луги, кислоти, арґентуму нітрат, натрію карбонат, таблиця «Механізм електролітичної дисоціації»
План: І Повідомлення теми і мети.
         ІІ Засвоєння нової теми
1). Досліди по встановленню електропровідності окремих речовин
(Демонстрація дослідів)
         - у твердому стані
Цукор, кухонна сіль, натрію карбонат, арґентуму нітрат не проводять струм.
-         Розчини кухонної солі, натрію карбонату, арґентуму нітрату проводять електричний струм, а розчини спирту і цукру не проводять струму.
Вивчаючи електричну провідність  розчинів речовин вчені встановили, що їх можна поділити на дві групи:

1.Електроліти
2. Неелектроліти

!  Електроліти (сл. ) – це речовини, водні розчини яких проводять електричний струм (кислоти, луги, солі – тобто речовини з йонним або ковалентним полярним зв’язками)
! Неелектроліти(сл. ) –це речовини, водні розчини яких не проводять електричного струму.( водень, кисень, азот, цукор – речовини з неполярним або мало полярним ковалентним зв’язками)
(Нові терміни учні записують у словник)

2). Чому електроліти не проводять електричного струму в твердому стані ?

Що таке електричний струм? Це напрямлений рух заряджених частинок. Як уже говорилося, електроліти  містять заряджені частинки, зв’язані йонними і ковалентними зв’язками. Але ці зв’язки не позволяють зарядженим частинкам вільно рухатися.
3). Механізм електролітичної дисоціації.
Проблема: що відбувається з електролітом, коли він попадає у воду або плавиться? (учні приходять до висновку, що під впливом води і температури розриваються зв’язки між зарядженими частинками електролітів і вони мають можливість вільно рухатися Викристовуючи таблицю, вчитель пояснює механізм електролітичної дисоціації).
         Навколо полярної молекули речовини вода орієнтується в певному порядку: негативними полюсами притягується до позитивного полюса молекули, а позитивними – до негативного полюса молекули.
         Під дією молекул води  зв’язки між молекулами в кристалі послаблюються і він руйнується.
         Під впливом молекул води електронна пара зв’язку повністю зміщується до атома з більшою електронегативністю ( поляризується ковалентний зв'язок у середині молекули). Ковалентний полярний зв'язок перетворюється в йонний.
         У розчині утворюються гідратовані йони. Звідси, електролітична (!) дисоціація – це процес розпаду електроліту на йони під час розчинення його у воді або розплавлення.

ІІІ Домашнє завдання
                   Програма «С» - вивчити мінімум з теми, позначений в лекції значком «!»
                   Програма «В» - вивчити  параграфи 7,8.
                                               Виконати впр. 67
                                               Розвязати  задачу- 68
                   Програма «А» - вивчити параграф и 7.8,
                                               Виконати впр. 63, 65, 66 (Усно)
                                               розв’язати задачі 77,78.

Урок №2. Семінар.

Тема: Електролітична дисоціація. Електроліти і неелектроліти.

Мета: Закріпити, осистематизувати та перевірити знання учнів про електроліти і неелектроліти, електролітичну дисоціацію, її механізм та причини.
                   Розвивати уяву учнів та уміння зображувати хімічні процеси у вигляді схем та малюнків.
                   Створивши умови для вільного вибору завдань різного рівня складності, допомагати учням утверджуватися у вірі в свої сили.

Обладнання: Набори карток з індивідуальними завданнями для перевірки теоретичних знань учнів та умовами задач.

План: І Актуалізація знань учнів.
                   Повторення мінімуму:
1.     Що таке електроліти і неелектроліти ?
2.     Які речовини належать до електролітів і неелектролітів ?
3.     Що таке електролітична дисоціація ?
(Бажаючі учні здають мінімум і кожен готується до наступного виступу, одержавши від учителя картку з індивідуальним завданням. Учитель працює з учнями, які підготували до уроку тільки мінімум. Знання мінімуму оцінюється 6 балами)
         ІІ Трохи теорії
                   Виступи учнів, які готували індивідуальні завдання (Питання оцінюється 3 балами)
         1.Чому неелектроліти не проводять електричний струм ?
         2. Чому електроліти в твердому стані не проводять електричний струм?
         3. Чому розчини і розплави електролітів проводять електричний струм?
         4. Електропровідність якої води вища – морської чи річкової? Чому ?
         5. Які речовини проводять електричний струм у твердому стані ?
        
        
         ІІІ Розв’язування задач.
         Учні, які здавали мінімум, при допомозі вчителя складають умову задачі і розв’язують її за написаною на дошці умовою:
                                               113г           х йонів      
СаСІ2 = Са2+2СІ-
         Решта учнів працюють самостійно над індивідуальними задачами такого типу, як задачі, що пропонувалися додому.(Правильно розв’язана задача оцінюється 3 балами)



ІV Домашнє завдання
Повторити параграфи 7,8.
Розвязати задачі 68, 76*



У 400 г води розчинили 3 моль натрію карбонату. Обчисліть масову частку кожного йона в розчині.


У 200г води розчинили  5,85 г кухонної солі. Обчисліть масову частку йонів в розчині.


Газ сірководень (Н2S) об’ємом 1020 мл (н. у.) розчинили в 200 мл води. Припустивши, що сполука дисоціює повністю, знайдіть масові частки йонів у розчині.


У 800мл води розчинили 1 моль калію нітрату і 2 моль калію гідроксиду. Обчисліть масову частку кожного йона в розчині.




Урок №3.
Лекція.
Тема: Електролітична дисоціація кислот,основ та  солей у водних розчинах.

Мета: Поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів кислот, основ і солей. Сформувати поняття про кислоти , луги і солі, як електроліти. Навчити складати рівняння електролітичної дисоціації електролітів.
         Розвивати навики експериментування, уміння робити логічні висновки, працювати з словником
         Будити інтерес до навчання, заохочувати активність і бажання випробовувати  і застосовувати  свої знання для вирішення нестандартних завдань.

Обладнання: велика яскрава цукерка для гри, кристалічна  гратка кухонної солі (модель),на кожному столі – склянка з водою, кухонна сіль, лотки з реактивами, пробірки, індикатори, пронумеровані пробірки з розчинами кислот і лугів.

План: І Актуалізація знань учнів
Гра «Зароби цукерку»  Бажаючі учні виходять до дошки.
Завдання: Перед вами модель кристалічної гратки кухонної солі, кристалічна кухонна сіль,  склянки з водою, скляні палички. Розчиніть невелику кількість кухонної солі у воді, помішуючи розчин скляною паличкою. Включивши свою уяву і використавши свої знання, намалюйте цю склянку і все те, що, на вашу думку, міститься в ній.
(Цукерку дістає той, хто найшвидше і найправильніше зробить малюнок і прокоментує його).

ІІ Повідомлення теми і мети.
ІІІ засвоєння нових знань.
         Отже, електроліти під впливом води або температури дисоціюють на йони.
1). Теорія електролітичної дисоціації. (Пояснення вчителя)
Особливості водних розчинів електролітів пояснив шведський вчений  С. Арреніус, запропонувавши теорію електролітичної дисоціації.(1887р.)
1.     Електроліти  під час розчинення у воді розпадаються на позитивно і негативно заряджені йони..
2.      Позитивно заряджені йони, які притягуються до катода(негативно зарядженого електрода), називаються катіонами(сл.)
3.     Негативно заряджені йони, які притягуються до ано-да(позитивного електрода), називаються аніонами(сл.)
4.     Дисоціація - процес оборотний
(Демонструється портрет Арреніуса та прослуховується повідомлення учня про вченого).
2).Рівняння електролітичної дисоціації.
         Вчитель: враховуючи положення теорії електролітичної дисоціації, можна скласти рівняння дисоціації  кислот, основ і солей та описати властивості цих класів речовин. (Під  керівництвом вчителя учні складають рівняння дисоціації. Усі записи робляться чітко, щоб на їх основі вивести пізніше поняття «кислоти, основи і солі» з погляду теорії електролітичної дисоціації.)
Дисоціація кислот:
а) одноосновних:
НСІ     =    Н+  +   СІ-
б) багато основних:
Н2SO4    =   H+  +  H SO4-
HSO4-    =    H+   +  SO42-
Сумарне:
H2SO4  =         2H+     +    SO42-
Дисоціація основ:
NаОН   =   Nа+   +  ОН __     
Са(ОН )2   =    Са2+  +   2 ОН-
 Дисоціація солей:
К2SО4      =     2К+    +     SО42-
3) Що таке кислоти, основи, солі з погляду теорії дисоціації.
(На основі записаних вище рівнянь учні самостійно дають визначення кислотам, основам, солям з точки зору теорії електролітичної дисоціації і записують визначення у словник)
Кислоти(сл.) – це електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів гідрогену (Н+)
Основи(сл..) – це електроліти, що дисоціюють з утворенням гідроксид-аніонів(ОН-)
Солі(сл..) – це електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів металу і аніонів кислотного залишку.(Фізкультхвилинка)
4)Лабораторна робота № 1,2
Визначення йонів Н+ та ОН- у розчинах
( Інструктаж з БЖД )
Завдання:1.Проведіть дослід, за допомогою якого розпізнайте у виданих пробірках кислоти і луги.
2.Допишіть слова у висновку: Індикатори змінюють своє забарвлення під дією йонів … в кислотах і йонів… в лугах. Тобто йони… створюють кисле середовище, а йони… створюють лужне середовище.
5) Підсумки до уроку.
ІV Домашнє завдання.   Навчитися складати рівняння дисоціації за допомогою таблиці розчинності.( Мінімум ) Вивчити параграф 8, виконати впр.69, 72.(В) Опрацювати самостійно «Ступінчаста дисоціація» (А)

Урок№4. Семінар.
Тема: Електролітична дисоціація кислот, основ і солей у розчинах.

Мета: Перевірити, узагальнити і осистематизувати знання учнів про електролітичну дисоціацію кислот, основ і солей.
                   Розвивати навики складання рівнянь електролітичної дисоціації, уміння користуватися «Таблицею розчинності».
                   Виховувати бажання сумлінно виконувати свій основний обов’язок – вчитися в міру своїх можливостей, перемагати лінь,прагнути удосконалювати свої старання.

Обладнання: картки для виконання індивідуальних завдань.

План:   І  Ламання криги
                            Скажи своєму товаришеві по парті щось приємне.
                   ІІ  Перевірка знань, умінь та навиків учнів.
1.     Здавання мінімуму
-         Що таке основи, кислоти і солі з погляду теорії електролітичної дисоціації.
(Усі учні мають залікові книжки, в яких записуватимуться результати їх відповідей. За кожне визначення учень заробляє 1 бал. Робота в парах, взаємооцінювання. Учні, які не готувалися до уроку, працюють з словником, записуючи визначення у зошит і одержують за роботу 3 бали.)
2.                Складання рівнянь дисоціації.
Клас працює під керівництвом бажаючих учнів, які біля дошки складають рівняння дисоціації запропонованих електролітів – кислот, лугів, солей. До оцінки за мінімум додається 3 бали.
3.     Розвязування вправ.
Яка формула електроліту, якщо в розчині його містяться йони
А) Na+   i  PO43-
Б)Cu    I    NO3- (За виконання вправи учень додає собі 1 бал)
4.Розвязування задачі

Задача 75.
Обчисліть кількість катіонів і кількість аніонів , що містить калій сульфат масою 2,9 г.

Розв’язок:

Обчислюємо кількість речовини, що відповідає 2,9г калію сульфату: 2,9г : 174г/моль = 0,017моль
Обчислюємо кількість речовини катіонів калію: 0,017 х 2 = 0, 03 моль
Обчислюємо кількість речовини сульфат- йонів: 0,017 х 1 = 0,017моль
Знаходимо кількість катіонів калію: 0,03 х 6,02 х1023 = 0,18 х 1023 катіонів

Знаходимо кількість сульфат-йонів:
0,017 х 6,02х1023  = 0,1 х 1023 аніонів.

Відповідь: Калій сульфат масою 2,9г містить 0,18 х 1023 катіонів калію та 0,1 х 1023 сульфат-аніонів.

4.     Підсумки до уроку.


ІІІ Домашнє завдання

Повторити параграф 10.
Розв’язати задачі 77. 78.


Урок №5. Лекція.

 Тема: Ступінь електролітичної дисоціації

 Мета: Розширити уявлення про електролітичну дисоціацію поняттями «ступінь електролітичної дисоціації, сильні і слабі електроліти». Навчити обчислювати ступінь електролітичної дисоціації і на основі цього встановлювати силу електроліту.
       Розвивати навики розв’язування задач на визначення ступеня електролітичної дисоціації , кількості йонів у розчині за ступенем дисоціації, масової частки йонів у розчині.
       Формувати старанність, наполегливість, бажання вчитися.

Обладнання:  зразки сильних і слабих електролітів.

План:   І  Експрес – інформація.
                 Учні виступають з короткими повідомленнями про цікаві явища у світі хімічних речовин.

                 ІІ  Актуалізація знань учнів.
Бесіда:   - Що таке електроліти і неелектроліти ?
              -Назвіть приклади електролітів.
              -Що відбувається з електролітами, коли вони попадають у в         воду?

Проблема: А чи одинаково легко і повно електроліти дисоціюють в                      розчинах?

ІІІ  Засвоєння нових знань.

1.     Ступінь електролітичної дисоціації.
(Пояснення вчителя)
Йонні речовини дисоціюють у водному розчині повністю, а молекулярні – частково. У другому випадку для кількісної характеристики цього процесу використовують величину, яку називають ступенем електролітичної дисоціації(сл..)

Ступінь електролітичної дисоціації – це відношення кількості молекул електроліту, які розпалися на йони, до загальної кількості його молекул перед дисоціацією.

Цю фізичну величину виражають часткою від одиниці або у відсотках:
У наведених формулах  N(дис..) – кількість продисоційованих молекул електроліту, N(заг.) – кількість молекул електроліту до дисоціації. Інтервали значень ступеня дисоціації коливаються від 0 до 1, або від 0% до 100%.

2.     Розв’язування задач для закріплення набутих знань про ступінь електролітичної дисоціації.

Задача 1. У розчині кислоти НА на кожну пару катіона та аніона припадає чотири молекули сполуки. Обчислити ступінь дисоціації кислоти.

Розвязок: Пара йонів утворилася з молекули кислоти. Отже, до дисоціації молекул було 1 + 4 = 5. Обчислюємо ступінь дисоціації: 1 : 5 = 0,2   або  0,2·100% = 20%

Задача 2.Чому дорівнює ступінь дисоціації фторидної кислоти, якщо у воді із кожних восьми молекул одна розпалася на йони ?

Розвязок : Обчислюємо ступінь дисоціації: 1 : 8  = 0,125 або                       12,5%.

3.Слабкі та сильні електроліти.
Завдання: опрацюйте текст підручника на ст.. 52 і випишіть у словник нові терміни «слабкі та сильні електроліти»(сл.), а в зошит приклади сильних солей, основ, кислот.
4.Вода як електроліт.
( Повідомлення учня)
ІV Домашнє завдання.Вивчити нові терміни (С) Вивчити параграф 9(В) Виконати впр.80,81. Розв’язати задачі 83-85(А).



Урок №7. Лекція.
Тема:  Реакції  йонного обміну між розчинами електролітів, умови їх протікання.

        Мета:  На основі знань про дисоціацію електролітів сформувати поняття про реакції,  що відбуваються у розчинах, як реакції між йонами. Вивчити умови, при яких реакції йонного обміну проходять до кінця.
         Розвивати навики складання молекулярних, повних йонних і скорочених йонних рівнянь реакції.
         Сприяти формуванню акуратності, бережливості, звички завжди дотримуватися правил техніки безпеки при експериментуванні в хімічному кабінеті.

Обладнання:  лотки з хімічними реактивами, хімічний посуд, штативи для пробірок.

План :
                   І  Хімічна розминка.

Демонстрація:  У дві склянки налили води. В одну склянку насипали ложечку кухонної солі, а в другу – арґентуму нітрату. Скляними паличками розмішали вміст кожної пробірки. Уявіть собі, що ви розглядаєте кожен розчин через збільшуваний прилад, який дозволяє побачити усі частинки розчину. Що, на вашу думку, ви би побачили в першій і другій склянці ?
( У першій склянці – катіони натрію та аніони хлору, що вільно рухаються між молекулами води, а в другій – йони арґентуму та нітрат-аніони, що вільно рухаються між молекулами води.)
Злиємо ці два розчини в одну посудину. Чи бачите ви ознаки хімічної реакції? (так, бо появився білий сирнистий осад.) Запишемо рівняння реакції. ( рівняння пише учень). Згідно рівняння реакція, яку ми спостерігали, йшла між кристалами двох речовин, які ми розчинили у воді. Чи відповідає такий запис дійсності? Мабуть, що ні, бо у розчинах електролітів, згідно теорії дисоціації, містяться йони, і реакція відбувається між ними. Тож сьогодні ми навчимося писати рівняння, які відповідають дійсності.



ІІ  Засвоєння нових знань.
1.     Пояснення вчителя. Рівняння реакції, які ми привикли писати – це молекулярні рівняння. Атак як реакції між розчинами електролітів це реакції між йонами, то навчимося писати молекулярно-йонні рівняння.
(Записуються повне  йонне рівняння реакції)
Ми написали повне йонне рівняння реакції. Проаналізуємо, які зміни сталися з йонами вихідних розчинів. Як бачимо, катіон натрію і нітрат- аніон не змінилися під час реакції. Тим часом , вільні йони  арґентуму і хлору зв’язалися у нерозчинну сполуку арґентуму хлориду. Отже, в даній реакції фактично прийняли участь лише ці два йони. Виписавши їх і сполуку, яку вони утворили, ми запишемо скорочене йонне рівняння реакції:
(Записується скорочене йонне рівняння)
Реакції між розчинами електролітів, під час яких вони обмінюються своїми йонами, називаються реакціями йонного обміну

2.Лабораторні досліди.
Вчитель: Реакції між розчинами електролітів не завжди можливі. Вивчимо умови, при яких вони відбуваються. Нам в цьому допоможе опорний конспект:

↓  Н2О  ↑
Розшифруємо його: реакції йонного обміну проходять до кінця, якщо внаслідок реакції утворюються осад, або газ або вода чи інша малодисоційована речовина. Виконаємо лабораторні досліди № 2-4. Інструктивні картки до них містяться на сторінці 59 підручника. Відповідні рівняння реакції запишемо в молекулярному і  йонно-молекулярному вигляді.
(під керівництвом вчителя учні виконують лабораторну роботу і записують відповідні рівняння реакції на дошці і в зошиті.)

3.Підсумки до уроку.

ІІІ  Домашнє завдання.
Вивчити умови, при яких йонні реакції проходять до кінця.(С)
Вивчити параграф 10, виконати вправи 92 і 93. (В)
Вивчити параграф 10, виконати вправи  91,94, 95.(А)


Урок№9. Практична робота № 3.

Тема: Розв’язування експериментальних задач.

Мета:  Перевірити і закріпити знання учнів про особливі властивос-ті окремих речовин, які дозволяють розпізнати ці речовини серед інших.
    Розвивати навики складання плану досліджень, уміння аналізувати
 і робити висновки.
    Формувати  риси культури праці: акуратність, організованість, уміння раціонально використовувати час і дотримуватися правил безпеки.
Обладнання: лотки з наборами реактивів, штативи для пробірок,  пронумеровані пробірки з твердими речовинами: калій нітратом, натрій карбонатом, кальцій карбонатом та з розчинами:барій хлоридом, алюміній нітратом, натрій нітратом.
План:  І Повідомлення теми і мети.

                 ІІ  Інструктаж з БЖД.

1.Як користуватися скляним посудом?
2. Як набирати хімічні реактиви?
3.Як безпечно поводитися з кислотами і лугами?

ІІІ Виконання практичної роботи.

Завдання записані на дошці.

Дослід 1.   Розпізнавання твердих речовин.
У трьох пронумерованих пробірках вам видали білі порошки
калій нітрату,
натрій карбонату,
кальцій карбонату.
Як, використавши воду і розчин сульфатної кислоти , розпізнати речовини у пробірках?

Дослід2. Розпізнавання розчинів сполук.
У трьох пронумерованих пробірках вам  видали
барію хлорид,
алюмінію нітрат,
натрію нітрат

Використавши натрію гідроксид і розчин сульфатної кислоти, визначте кожну речовину.

До кожного досліду напишіть відповідні рівняння реакції у молекулярному та йонно-молекулярному вигляді.

ІV  Опис практичної роботи.

V  Домашнє завдання.

Повторити тему «Реакції йонного обміну», якісні реакції на хлориди, карбонати і сульфати.













Урок № 10. Практична робота № 3.

Тема:  Реакції йонного обміну

Мета:  Закріпити знання про реакції в розчинах електролітів, про умови . за яких ці реакції проходять до кінця.
    Розвивати навики складання молекулярних та молекулярно-йонних рівнянь.
             Сприяти формуванню інтересу до навчання, спостережливості, допитливості, бажання вдосконалювати свої знання, уміння і навики.

Обладнання:  Комп’ютер.  
План:
    І  Вступне слово вчителя.
Ми вивчили тему «Реакції йонного обміну».
-Що таке реакції йонного обміну?
-При  яких умовах реакції йонного обміну проходять до кінця?
-Згорніть інформацію про умови проходження йонних реакцій до кінця в опорний конспект і зобразіть його на дошці.

ІІ   Повідомлення теми і мети.
Ви матимете можливість побачити ще раз реакції йонного обміну, закріпити знання про них, покажете свої навики у складанні молекулярних та йонно- молекулярних рівнянь.
             Будьте уважними, зосередженими, організованими, бо від цього залежить ваш успіх на практичній роботі. Ця практична робота буде особливою, бо виконуватиметься на комп’ютері.

ІІІ  Інструктаж  з техніки безпеки.
Учні повторюють правила безпеки, яких потрібно було би дотримуватися при виконанні цієї практичної роботи в хімічній лабораторії:
1.     Не брати реактивів до рук.
2.     Не зсипати надлишку реактивів назад до посудини, звідки їх взято.
3.     Не залишати відкритим посуд з реактивами
4.     Набирати реактиви і наливати розчини тільки над столом
5.     Обережно поводитися з їдкими речовинами.
ІV  Виконання практичної роботи
Дослід 1. Взаємодія арґентуму нітрату з калій йодидом.
А)  спостереження за реакцією.
Б) запис молекулярного рівняння на дошці.
В) самостійний запис йонно-молекулярного рівняння.
Г) самостійне складання висновку. Дописати речення:
Висновок: Реакція пройшла, бо…
(З трьох тверджень, які пропонує комп’ютер, учні вибирають те, що на їх думку, правильне )
Дослід 2. Взаємодія калію карбонату з сульфатною кислотою.
Дослід 3. Взаємодія калію гідроксиду із сульфатною кислотою.
 Дослід 2 і 3 виконуються за тим же планом, що і дослід 1. Після кожного досліду учням пропонуються невеликі тести, а потім правильні відповіді на них у цікавій для дітей формі, що сприяє зацікавленості дітей і спонукає бути активним учасником уроку. Далі учні записують загальний висновок до практичної роботи.

Висновок: Реакції між розчинами електролітів проходять до кінця, якщо…

Практична робота № 3 оцінюється 9 балами і вище, якщо учень виконає додаткові завдання. Наприклад :

1)    Підберіть, користуючись таблицею розчинності, три пари
йонів, що не можуть одночасно існувати в розчині.
2)    Доберіть по дві пари різних електролітів, які реагують у розчині з утворенням:
а) алюміній гідроксиду,  б) силікатної кислоти, в) барію сульфату.


Домашнє завдання.  Виконати вправи 98, 99, 100.

.
                           
                                                                               

Урок №11. Контрольна робота №1.


Тема:  Розчини. Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну.
І варіант
І рівень..1.Виберіть із переліку формули електролітів (1 бал):
Натрію карбонат, алюміній гідроксид, калій сульфат, глюкоза, спирт, хлорид на кислота.
2.Напишіть рівняння  дисоціації електролітів, виписаних з першого завдання. ( 1 бал ).
3. Встановіть, чи пройшла реакція між розчинами таких електролітів(1 бал)
а) калію карбонат і нітратна кислота
б) натрію хлорид і калію нітрат
ІІ рівень.1.Дайте визначення таким термінам:
електроліти, слабі електроліти, катіони, електролітична дисоціація. (1 бал)
2.На основі скорочених йонних рівнянь напишіть молекулярні та повні йонні рівняння(2 бали)
а) Н+   ОН-
б)  Са2+  +   СО32-
ІІІ рівень.1.Складіть умову задачі та розв’яжіть її згідно схеми(3 бали)
    Хг                               20г
СаСІ2   +   К2СО3    =   СаСО3    +    2КСІ
ІV рівень.Розчин нітратної кислоти масою 50 г з масовою часткою кислоти 63% нейтралізували розчином кальцій гідроксид масою 50 г з масовою часткою лугу 80%. Яка маса солі, що утворилася? (3 бали)


ІІ варіант.
І рівень.
1.Виберіть із переліку формули електролітів (1 бал):  алюміній сульфат, вода, натрії хлорид, сульфатна кислота, цукор
2.Напишіть рівняння дисоціації , вибраних у першому завданні електролітів. (1 бал)
3. Встановіть, чи пройде реакція між розчинами електролітів (1 бал):
а) варій хлорид  і натрію сульфат
б) калій ортофосфат і натрій нітрат
ІІ рівень.
1.     Дайте визначення таким термінам :
неелектроліти, сильні електроліти, аніони. Ступінь електролітичної  дисоціації. (1 бал)
2.     На основі скорочених йонних рівнянь напишіть молекулярні та повні йонні рівняння. (2 бали)
а)  Аg +    +            СІ-         =   Аg СІ

б)  2Н +       +           СО3    =          Н 2О   +      СО2
ІІІ рівень.
1.     Складіть умову задачі та розв’яжіть її за схемою:
                   Хг             10г
СаСІ2   +   К2СО  =   СаСО3    +    2КСІ
ІV рівень

На розчин калію хлориду масою 10 г з масовою часткою солі 3.9 %подія-ли розчином арґентуму нітрату масою 10г з масовою часткою солі 8,5% .

Яка маса утвореного осаду ? (3 бали)


Немає коментарів:

Дописати коментар