Використання художньої літератури на урохах хімії

ХУДОЖНЯ ТА НАУКОВА- ПОПУЛЯРНА ЛІТЕРАТУРА НА УРОКАХ Хімії
Життя у світі книг - це прилучення до краси думки,  насолода. Культурними багатствами, звеличенням самого себе.
Сучасна методика навчання хімії включає багатий арсенал методичних прийомів,спрямованих на підвищення в учнів інтересу до навчання:використання на уроках цікавих прикладів, дослідів,  парадоксальних фактів. Одним із таких методичних прийомів є використання художньої літератури на уроках хімії. Художня література (особливо науково фантастичного і пригодницького жанрів) часто містить цікаві описи тих чи інших хімічних явищ, фізичних і хімічних властивостей різних речовин і їх застосування в найрізноманітніших ситуаціях.
Зустріч на уроці з улюбленими книгами,розгляд подій, які відбуваються в них,у новому,часто несподіваному для учнів ракурсі викликаються у дітей зацікавленість темою,що вивчається,допомагають створити на уроці ту особливу емоційну атмосферу,  без якої неможливе формування любові до предмета,  і, безумовно,підвищують рівень засвоєння матеріалу за рахунок емоційної реакції та встановлення стійких асоціативних зв'язків. Крім того використання художньої літератури дає вчителю хімії немало можливостей для естетичного і морального виховання школярів на уроці. Цей методичний прийом не універсальний, не терпить постійності й одноманітності застосування і використовувати його слід органічно,у взаємозв'язку з іншими прийомами і методами. Сфера використання художньої літератури на уроці хімії безмежна-.уривки і приклади із літературних творів можуть бути наведені як ілюстративний матеріал під час вивчення нової теми, при закріпленні вивченого матеріалу і при опитуванні. Зауважимо,що, добираючи уривок чи приклад із літературного твору для конкретного уроку,слід особливу увагу звернути на те, щоб цей матеріал містив якомога менше сторонніх фактів, які не мають ніякого відношення до матеріалу уроку. На наведених прикладах хочу показати, як за допомогою літературних творів можна вводити елементи естетичного виховання, використовувати між- предметні зв'язки хімії з іншими предметами,підвищувати ерудицію учнів.












Тема: Сіліцію оксид.
Уривок із твору:
«Показують мені найрізноманітніші речі: прозору кулю, що виблискує на сонці чистотою холодної джерельної води, гарний агат із барвистим малюнком, яскравої гри різнокольоровий опал,чистий пісок на березі моря,тоненьку, немов шовкову,нитку з розплавленого кварцу або жаростійкий посуд з нього, добре відшліфований гірський кришталь, таємничий малюнок фантастичної яшми, грубо оброблений наконечник стріли стародавньої людини....Це все одна й та ж сама хімічна сполука елементів Оксигену та Силіцію.
А.Є.Ферсман.«Легенда про камінь»


Тема. Предмет хімії. Короткі відомості з історії розвитку хімічних знань. Значення хімії в народному господарстві та побуті, діалектичний характер її ролі в житті людини.
«...А зараз нам пора відправитися в довгу подорож по країні, яку називають Хімією. Адже хімія зараз - одна з найважливіших наук. Без її допомоги не можуть обійтися ні фізики, ні біологи, ні океанологи, ні лікарі, ні будівельники, ні творці нових машин. Шлях у космос, між іншим, значною мірою, прокладений також хімією... Я запрошую в цю подорож по Хімії ще й тому, що це просто-напросто цікаво. Скільки разів ти будеш зустрічатися з чудесами, фантазією наяву, несподіванками! І може статися, ти вирішиш стати чарівником-хіміком?...» (М. Васін, «Два кроки до дива»).

«Хімія - це сфера чудес, у ній приховано щастя людства, найбільші завоювання розуму будуть зроблені саме в цій галузі». (О. Горький).
«...Але, насамперед, і найуважніше вивчайте хімію, хімію! Це дивовижна наука, знайте! Вона ще мало розвинута, порівняно з іншими, але вже й тепер вона
 уявляється мені якимось всевидящим оком. ЇЇ зіркий сміливий погляд проникає й у вогняну масу сонця, і в тьму земної кори, у невидимі частинки вашого серця, в таємниці будови каменя, і в безмовне життя дерева. Вона дивиться всюди і всюди, відкриваючи гармонію, наполегливо шукає початок життя
(О. Горький, «Діти Сонця»)
Тема. Хімічні властивості водню.Застосування водню.
-   Яке паливо замінить вугілля?
-    Вода, - відповів інженер.
-    Вода? - перепитав Пенкроф...
-    Так, але вода, яка розклалася на складові частини, - пояснив Сайрес Сміт,- без сумніву, це буде робитися задопомогою електрики, яка в руках людини стане могутньою силою...Так, я впевнений, що настане день, і вода замінить паливо: водень і кисень, з яких вона складається, будуть застосовуватися й окремо: вони стануть таким могутнім джерелом тепла і світла, що вугіллю до них далеко
 (Ж.Верн, «Таємничий острів»).



Тема. Склад атомних ядер. Ізотопи (стабільні й радіоактивні).
Іде 1897 рік. Пізніше один із біографів Марії Кюрі скаже: «Мадам Кюрі зібралася на побачення зі славою». їй 30 років. Тендітна жінка з задумливим поглядом і тихим голосом. Вона любляча мати і дружина... Але мало хто знає, чим постійно зайняті її думки, яка небачена зосередженість змушує молоду дослідницю думати про одне. «У мінералах з оксидом урану, - писала Марія Кюрі у квітні 1838 року, - ймовірно міститься новий хімічний елемент, який має високу радіоактивність...»
У липні подружжя Кюрі визначило новий радіоактивний елемент. «Ми пропонуємо назвати його Полонієм, - писала Марія Кюрі, - за іменем країни, звідки походить один із нас». У 1902 році їм вдається виділити радій у чистому вигляді.
Проходять роки. Дочка Марії, Ірен Кюрі, з чоловіком Фредеріком Жоліо продовжує працю батьків. «Молоді вчені бомбардирують а-частинками атоми Алюмінію, в результаті утворюється нове ядро, яке складається уже із 31 частинки, серед яких 15 протонів. Одержано новий елемент - ізотоп Фосфору, який перетворюється в стабільний ізотоп Силіцію
 (Є. Романцев, «Народжена атомом»).

Тема. Склад атомних ядер. Ізотопи (стабільні й радіоактивні).
Іде 1897 рік. Пізніше один із біографів Марії Кюрі скаже: «Мадам Кюрі зібралася на побачення зі славою». їй ЗО років. Тендітна жінка з задумливим поглядом і тихим голосом. Вона любляча мати і дружина... Але мало хто знає, чим постійно зайняті її думки, яка небачена зосередженість змушує молоду дослідницю думати про одне. «У мінералах з оксидом урану, - писала Марія Кюрі у квітні 1838 року, - ймовірно міститься новий хімічний елемент, який має високу радіоактивність...»
У липні подружжя Кюрі визначило новий радіоактивний елемент. «Ми пропонуємо назвати його Полонієм, - писала Марія Кюрі, - за іменем країни, звідки походить один із нас». У 1902 році їм вдається виділити радій у чистому вигляді.
Проходять роки. Дочка Марії, Ірен Кюрі, з чоловіком Фредеріком Жоліо продовжує працю батьків. «Молоді вчені бомбардирують а-частинками атоми Алюмінію, в результаті утворюється нове ядро, яке складається уже із 31 частинки, серед яких 15 протонів. Одержано новий елемент - ізотоп Фосфору, який перетворюється в стабільний ізотоп Силіцію (Є. Романцев, «Народжена атомом»).


Тема. Поняття про будівельні матеріали: скло, цемент, бетон.

-   Ану, скажіть, Всесловський, чим з’єднують камені?
-   Зрозуміло, цементом.
-   Браво! А що таке цемент?
-   Так, щось подібне до мазанини... Ні, замазки, - викликаючи загальний сміх, сказав Всесловський (Л. Толстой, «Анна Кареніна»).


«Різне є скло, - сказав він. - Є грубе, пляшкове й віконне. А є тонке, свинцеве скло. По-нашому, воно називається флінтглясс, а по-вашому, кришталь. У нього блиск і дзвін дуже чисті. Він грає веселкою, як алмаз... Ось і з цього кришталю я і задумав відлити свій рояль»
(К. Паустовський, «Скляний майстер»).
Тема. Метан - найпоширеніша органічна сполука. Його склад, будова молекули. Фізичні властивості, поширення в природі.
«...Великий бурий міхур голосно здувся перед нею. Це було так несподівано, так швидко і так близько від неї, що Ліза, не встигнувши крикнути, інстинктивно кинулася в бік. Лише на крок у бік, а ноги відразу втратили опору, зависли десь у пустоті, і болото м’якими тисками стисло стегна...»
 (Б. Васильєв, «А зорі тут тихі»),


«...Задушливий і поганий сон снився Антону. Він ішов берегом. Ноги провалювалися в пісок. І раптом пісок став затягувати його. Пісок душив його, дзвенів у вухах, скрипів на зубах, ввалювався у рот. Антон рвався з усіх сил, мукав, стискав зуби.
Антон почув голосний мідний стукіт.
-        Зайдіть! - закричав він.
Нікого. Раптом він зрозумів, що це стукає у нього у вухах. Страшний біль ударив його зсередини по очах. У цю хвилину він раптом відчув якийсь кислуватий, залізистий запах... і раптом слабка в’ялість підійшла до горла і підсікла коліна. Він перевернувся на стілець. Надихався. Не встати... «Ну й нехай», - подумав він раптом. Тепер вже ненавмисне. Лампочка тускло горіла десь дуже далеко. Він бачив тільки, наче в густій парі, розжарені нитки - сіра пелена огортала все. Потім вона стала згортатися в солодку вату, яка заклала вуха, кляпом забила рот, запала в глотку. Щось м’яке вдарило в тім’я, удар був теплий, задушливий. Він заглушав свідомість, усе стало круто завалюватися на потилицю. Його спустошувало безсилля. Він відкидався у щось липке, затягаючи без світла і дна. Ось уже немає ні рук, ні ніг, він уже нічого не може, нічого не знає...»
 (Л. Кассиль, «Воротар республіки»).


Тема. Склад і властивості нафти та основні процеси їх переробки.
Автором крекінг - процесу був видатний російський інженер - винахідник, учений В. Шухов.
Два десятиліття - 80 - 90-ті роки XIX століття, - мабуть, найплодотворніший період в інженерній творчості Володимира Григоровича. З тим же неослабним захопленням приступає він до вирішення проблеми переробки нафти. Цього разу він працює над конструкцією безперервно діючого перегінного апарату разом з інженером Ф. Інчиком... За добу на новій установці переганяється у 18 разів більше нафти, ніж у кубі перегінної дії. У ці роки у Шухова виникає інтерес до процесів так званого глибокого розкладу нафти. В установці, створеній Шуховим і Гавриловим, під дією тепла і тиску складні молекули мазуту розщеплюються на більш прості гасової фракції. Звідси і назва процесу - крекінг, що по-англійськи означає «розщеплення, розколювання»
 (Л. Арнауток, Я. Карпов, «Повість про великого інженера»).

Тема. Вугілля і продукти його переробки.
Щоб виготовити із кам’яновугільної смоли, скажімо, оболонку пірамідону, яка зцілить ваш головний біль, необхідно пройти довгий ряд сходинок... На шляху від кам’яного вугілля до пірамідону, або до пляшечки з парфумами, або до звичайного фотографічного препарата лежать такі диявольські речі, як тротил і пікринова кислота, такі пречудові штуки, як бром-бензил-ціанід, хлор-пікрин, дифеніл-хлор-арсин і т.ін., тобто бойові гази, від яких чхають, плачуть, зривають із себе захисні маски...
-   Скажіть, Ролінг, хімічні заводи становлять велику небезпеку вибуху?
-   О, так. Четверта похідна від кам’яного вугілля - тротил
-      надзвичайно могутня вибухова речовина. Восьма похідна від вугілля - пікринова кислота, нею начиняють бронебійні снаряди морських гармат. Але є сильніша штука, це - тетрил.
-   А що це таке, Ролінг?
-    Усе те ж кам’яне вугілля. Бензин з азотною кислотою дає нітробензен. Якщо ми в ній 2 частини Оксигену замінимо 2 частинами Гідрогену, тобто якщо ми нітробензен почнемо повільно розмішувати при 80 градусах з чавунними опилками, з невеликою кількістю соляної кислоти, то отримаємо анілін. Анілін
змішаний з деревним спиртом при 50 атм. тиску, дасть диметиланілін.
Проведемо реакцію диметиланіліну з азотною кислотою. За термометрами під час цією реакції будемо спостерігати здалеку, в підзорну трубу. Реакція диметиланіліну з азотною кислотою дасть нам тетрил.
Цей тетрил - справжній диявол: з невідомих причин він іноді вибухає під час реакції та перетворює в пил величезні заводи...
 (О. Толстой, «Гіперболоїд інженера Г аріна»).

Тема. Хімічні властивості металів.
-   Вам відомий склад морської води. На 1000 г припадає 96,5 % чистої води, 2%хлористого натрію. Далі в невеликій кількості хлористий магній і хлористий кальцій, сірчанокислий магній, сульфат і вуглекальцієва сіль. Ви бачите, що хлористий натрій міститься в морській воді в значній кількості. Ось цей-то натрій я виділяю із морської води і живлю ним свої елементи.
-   Хлористим натрієм?
-   Так, пане. В сполуці з ртуттю він утворює амальгаму, яка заміняє цинк в елементах Бунзона. Ртуть в елементах не розкладається. Використовується тільки натрій, а мені його дає море. І потрібно сказати, що натрієві елементи в крайньому випадку вдвічі сильніші від цинкових
(Ж. Верн, «20 тисяч льє під водою»).
Тема. Загальні відомості про нітратні та фосфатні
добрива.
Єгипет був би не колискою цивілізації, а однією з тих пустельних ущелин, якими так багата пустеля Сахара, якби води священного Нілу щорічно не воскрешали країну. З кінця червня до кінця вересня Ніл безперестанку прибуває й заливає весь Єгипет. З кінця жовтня до травня наступного року весняні води поступово спадають, відкриваючи низини. Річкова вода настільки насичена тут мінеральними й органічними речовинами, що набуває бурого забарвлення, і в міру спаду, на заливних полях осаджується родючий мул, який заміняє найкорисніші добрива. Цей мул і жаркий клімат дають можливість єгиптянину, який оточений пустелями, збирати три врожаї за рік, причому кожне зерно посіву дає до трьохсот зерен урожаю  
(Б. Прус, «Фараон»).
«В хімії, як ні в жодній з природних наук, зроблені та ще будуть зроблені величезні відкриття. Ось чому я вибрав її, не нехтуючи й іншими науками. Поганий той хімік, який не цікавиться нічим, крім свого предмета. Якщо ви прагнете стати справжнім ученим, а не рядовим експериментатором, я раджу вам займатися багатьма іншими науками»
(Шеллі Мері, «Франкенштейн, або Сучасний Прометей»).
Метали - це світлі тіла, які на вогні плавити й кувати можна. (ЛомоносовМ.В.)


Торговали мы булатом,
Чистым серебром и златом.
(Пушкін О. С.)
Я не знаю, что будет со мною...
Может в новую жизнь не гожусь,
Но и все же хочу я стальною
Видеть бедную, нищую Русь.
(С.Есенин)
И квакуши, как шарики ртути,
Голосами сцепляються в шар.
(О.Мандельштам)
Свинцовою тяжестью всею
 Легли на дворе небеса.
(Б.Пастернак)
На рукомойнике моем
Позеленела медь...
(А.Ахматова)
Гремела, пела  сталь.
(А.Т вардовский)
Когд под утро, точно магний,
 Бледнеют лица в дзеркалах.
(А.Вознесенский)
Трава молодая - светлый малахит.
(М.Светлов)
А за окошком в первом инее
Лежат поля из алюминия.
(А.Вознесенский)
А орешки не простые - Все скорлупки золотые.
Ядра - чистій изомруд.
Слуги белку стерегут.
(А.С.Пушкин.)

Тема:       Високомолекулярні сполуки
Творить хімія нам речі,
Що і в снах    не снились.
Ось, приміром, як матраци
В нас колись родились?
Технологія в цім ділі
Всім була відомою:
Набивайте їх травою,
Стружкою, соломою.
Весь цей мотлох пінопластом
Нині заміняється, що не треться 
І не мнеться, і не осипається

(П. Глазовий. Годі спати на соломі)                       

Немає коментарів:

Дописати коментар